1. Орфографічний словник української мови

отеса

оте́са

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отеса — -и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або мотузки, яким прикріплюють край голоблі до осі для вирівнювання ходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отеса — ОТЕ́СА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або мотузки, яким прикріплюють край голоблі до осі для вирівнювання ходу. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала [не туркотіла] (Номис); Савочка поправив пужалном віжку, що зачепилася за отесу, посунувся ближче в передок (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. отеса — ОТЕ́СА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або вірьовки, яким прикріплюють край голоблі до вісі для вирівнювання ходу. Словник української мови в 11 томах
  4. отеса — Отеса, -си ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172. Словник української мови Грінченка