1. Орфографічний словник української мови

отуманюватися

отума́нюватися 1

дієслово недоконаного виду

заволікатися туманом, хмарами; затуманюватися

розм.

отума́нюватися 2

дієслово недоконаного виду

втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуманюватися — -ююся, -юєшся, недок., отуманитися, -нюся, -нишся, док., розм. 1》 тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. 2》 перен. Втрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отуманюватися — ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (К. Гордієнко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  3. отуманюватися — ОТУМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися. Небо отуманилося, поле заволокло мрякою (Горд., Чужу ниву.., 1947, 260). 2. перен. Словник української мови в 11 томах