отісувати

оті́сувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отісувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
  2. отісувати — -ую, -уєш, недок., отесати, -ешу, -ешеш, док. Те саме, що обтісувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отісувати — ОТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док. Те саме, що обті́сувати. Катерині він сподобався, але про себе вона відзначила, що новошляхівського голову треба було б трохи отесати, виховати в нього тонші, пристойніші манери (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. отісувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. отісувати — ОТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док. Те саме, що обті́сувати. Катерині він сподобався, але про себе вона відзначила, що новошляхівського голову треба було б трохи отесати, виховати в нього тонші, пристойніші манери (Збан., Переджнив’я, 1960, 244). Словник української мови в 11 томах