1. Орфографічний словник української мови

оунівець

оу́нівець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оунівець — -вця, ч., іст. Член ОУН (Організації українських націоналістів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оунівець — ОУ́НІВЕЦЬ, вця, ч. Член ОУН, а також учасник руху, організованого ОУН. Студентові Кострубі, згодом виключеному з університету за зв'язок з оунівцями, поставили найвищу оцінку за реферат (Р. Іваничук); Передбачаючи протирадянську війну, оунівці почали організовувати “похідні групи” (із журн.). Словник української мови у 20 томах