оферта

офе́рта

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оферта — Офе́рта: — пред'явлення умов, на яких одна сторона, готова укласти договір з другою [XI] — пропозиція [46-1;46-2;49] — пропозиція, умова [47] — умови, на яких сторони готові укласти договір [2] — Формальна пропозиція [XX] Роздумавши над тим... Словник з творів Івана Франка
  2. оферта — У цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов. Літературне слововживання
  3. оферта — Офе́рта. Пропозиція. Рефлєктанти зволять дотичні оферти вносити до ц[ісарско]-к[оролівскої] дирекцій дібр гр[еко]-ор[иєнталыюго] фонду релігійного, де рівно ж довідають ся о близших виясненях (Б., 1903, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  4. оферта — -и, ж. і оферт, -у, ч., юр. Пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов. Вільна оферта — оферта, яку з метою попереднього вивчення ринку продавець пропонує кільком покупцям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оферта — Подавка, див. пропозиція Словник чужослів Павло Штепа
  6. оферта — ОФЕ́РТА, и, ж. 1. юр. Пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов. 2. зах. Пропозиція. Повідали, що був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну і виловити всіх своїх .. Словник української мови у 20 томах
  7. оферта — офе́рта пропозиція (перев. щодо купівлі-продажу)(ст): Сама розумієш, від такої оферти я не могла відмовитися (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. оферта — (англ. оffer) офіційна письмова пропозиція, направлена потенційному покупцю, що містить відомості про продаж партії товару на визначених продавцем умовах. Розрізняють два види: тверду і вільну. Економічний словник
  9. оферта — офе́рта, офе́рт (від лат. offertus – запропонований) в цивільному праві – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. оферта — ПРОПОЗИ́ЦІЯ (те, що пропонується чиїйсь увазі, виноситься на розгляд, обговорення тощо); ОФЕ́РТА зах. (пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов). Треба було дати назву майбутньому таборові. Словник синонімів української мови
  11. оферта — ОФЕ́РТА, и, ж., юр. Пропозиція про укладення угоди з детальним зазначенням її умов. Пдвідали, що був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну і виловити всіх своїх.. товаришів. Словник української мови в 11 томах
  12. оферта — рос. оферта попередня пропозиція однієї сторони іншій укласти угоду з обов'язковим докладним переліком умов. Прийняття О. іншою стороною тягне за собою ті самі юридичні наслідки, що й укладання двосторонньої угоди (контракту). Особа — ініціатор... Eкономічна енциклопедія