охкання
о́хкання
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охкання — див. лінощі Словник синонімів Вусика
- охкання — -я, с., розм. Дія за знач. охкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охкання — О́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́хкати. Дружина лежала на печі, протяжно і жалібно стогнала, Архипа те охкання тільки дратувало (Ю. Збанацький); Ридала сурма над юрбою, шумів за муром скорбний сад... І ми прощалися з тобою під дальнє охкання гармат (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- охкання — О́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́хкати. Дружина лежала на печі, протяжно і жалібно стогнала, Архипа те охкання тільки дратувало (Збан., Переджнив’я, 1955, 181); Ридала сурма над юрбою, шумів за муром скорбний сад… І ми прощалися з тобою під дальнє охкання гармат (Сос., II, 1958, 419). Словник української мови в 11 томах