пантеїст

пантеї́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пантеїст — -а, ч. Послідовник пантеїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пантеїст — ПАНТЕЇ́СТ, а, ч. Послідовник пантеїзму. Титуловано його [Г. Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном, .. називано і деїстом, і пантеїстом, і спіритуалістом, і психологічним моністом (з газ.); До природи – як я ставлюсь?... Словник української мови у 20 томах
  3. пантеїст — Пантеї́ст, -ста; -ї́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пантеїст — ПАНТЕЇ́СТ, а, ч. Послідовник пантеїзму. Титуловано його [Г. Сковороду] і українським Сократом, і українським Платоном,.. називано і деїстом, і пантеїстом, і спіритуалістом, і психологічним моністом (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3); До природи — як я ставлюсь?... Словник української мови в 11 томах