паробок

па́робок

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паробок — ПА́РОБОК, бка, ч., діал. Парубок. [Кобзар:] Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  2. паробок — ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал. Словник синонімів української мови
  3. паробок — ПА́РОБОК, бка, ч., діал. Парубок. [Кобзар:] Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Шевч., І, 1963, 120). Словник української мови в 11 томах