пахвина
пахви́на
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пахвина — -и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пахвина — ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху. У грудинки з боку пахвини прорізають плiвки мiж зовнiшнiм шаром м'якотi i м'якоттю на реберних кiстках (з наук.-попул. літ.); Поцобекавши півшепотом. Ладимир зло садонув його [бугая] носком чобота в пахвину (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- пахвина — ПАХВИ́НА, и, ж. Крайня ділянка черева у тварин від пупа до паху. Словник української мови в 11 томах
- пахвина — Пахвина, -ни ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини. Словник української мови Грінченка