пахучість
паху́чість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пахучість — [пахуч'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- пахучість — -чості, ж. Властивість за знач. пахучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пахучість — ПАХУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. паху́чий. Ліза принесла з собою свіжість і пахучість (Ю. Яновський); Та ціна цієї квітки не в її пахучості чи яскравості, а в тому, що вона живе тоді, коли всі інші вже померли. Остання квітка цього літа, остання радість. (М. Циба). Словник української мови у 20 томах
- пахучість — Паху́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пахучість — ПАХУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивіть за знач. паху́чий. Ліза принесла з собою свіжість і пахучість (Ю. Янов., І, 1958, 179). Словник української мови в 11 томах
- пахучість — Пахучість, -чости ж. Душистость. Словник української мови Грінченка