1. Орфографічний словник української мови

пеонаж

пеона́ж

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пеонаж — -у, ч. У країнах Латинської Америки 17-18 ст. – система кабальної залежності пеонів (див. пеон II) від господарів; боргове рабство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пеонаж — ПЕОНА́Ж, у, ч. Відмінена юридично, але фактично існуюча система кабальної залежності пеонів (див. пео́н²) від господарів; боргове рабство. Пеонаж виник у другій половині XVI ст. у деяких країнах Латинської Америки та поширився у XVII – XVIII ст. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пеонаж — пеона́ж (ісп. peonaje, від peon – наймит) система кабальної залежності, за якої наймити, селяни, робітники перетворюються у боргових рабів поміщика. П. як форма експлуатації й досі зберігся в деяких країнах Латинської Америки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пеонаж — Система найму сільськогосподарських робітників (пеонів), переважно індіанців, у вел. земельних господарствах, що застосовувалася іспанцями у колоніях в Америці з XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пеонаж — ПЕОНА́Ж, у , ч. Відмінена юридично, але фактично існуюча система кабальної залежності пеонів ( див. пео́н²) від господарів; боргове рабство. Словник української мови в 11 томах