первина

первина́

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первина — -и, ж., розм. Щось нове, перше. || у знач. присудк. сл., кому, також з інфін., перев. із запереч. Вперше, в перший раз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. первина — Першина Словник чужослів Павло Штепа
  3. первина — ПЕРВИНА́, и́, ж., розм. Щось нове, перше. Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина (Ю. Смолич); // у знач. пред., кому, також з інфін., перев. із запереч. Вперше, в перший раз. Словник української мови у 20 томах
  4. первина — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Словник синонімів української мови
  5. первина — ПЕРВИНА́, и́, ж., розм. Щось нове, перше. Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 78); // у знач. присудк. сл., кому, також з інфін., перев. із запереч. Вперше, в перший раз. Словник української мови в 11 томах