перебіжний
перебі́жний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перебіжний — -а, -е, поет. 1》 Який швидко лине, проминає, не затримуючись на одному місці. 2》 Який швидко минає; тимчасовий, недовговічний. || Нетривалий, короткий, побіжний (про погляд, посмішку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- перебіжний — ПЕРЕБІ́ЖНИЙ, а, е, поет. 1. Який швидко лине, проходить, протікає, не затримуючись на одному місці. Хмари в небі. Такі ж перебіжні, й великі, і розбурхані. Чи можна їх назвати Високими Одами чи Гімнами? (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- перебіжний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
- перебіжний — ПЕРЕБІ́ЖНИЙ, а, е, поет. 1. Який швидко лине, проходить, протікає, не затримуючись на одному місці. 2. Який швидко минає; тимчасовий, недовговічний. Летітиме він, не знаючи, що все на світі є перебіжне й немає ніде чудес і тайн (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах