1. Орфографічний словник української мови

передвік

передві́к

іменник чоловічого роду

* Але: два, три, чотири передві́ки

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передвік — -у, ч., книжн. Давні, незапам'ятні часи. || у знач. присл. з передвіків. Здавна; ніколи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. передвік — ПЕРЕДВІ́К, у, ч., книжн. Давні, незапам'ятні часи. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, .. так з передвіку було і так воно буде довіку (Леся Українка); Втратити ватру на полонині – це така сама трагедія... Словник української мови у 20 томах
  3. передвік — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  4. передвік — ПЕРЕДВІ́К, у і заст. а, ч., книжн. Давні, незапам’ятні часи. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. так з передвіка було і так воно буде довіку (Л. Укр., І, 1951, 189); // у знач. присл. з передвікі́в. Здавна; ніко́ли. Словник української мови в 11 томах
  5. передвік — Передвік, -ку м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128. Словник української мови Грінченка