1. Орфографічний словник української мови

перемовчати

перемо́вчати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемовчати — див. перемовчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перемовчати — ПЕРЕМО́ВЧАТИ див. перемо́вчувати. Словник української мови у 20 томах
  3. перемовчати — ПРОМО́ВЧАТИ (не сказати, не заперечити, не відповісти на запитання; не суперечити комусь), ЗМО́ВЧАТИ, УМО́ВЧАТИ (ВМО́ВЧАТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВЧАТИ (певний час). — Недок.: промо́вчувати, змо́вчувати, перемо́вчувати. Словник синонімів української мови
  4. перемовчати — ПЕРЕМО́ВЧАТИ див. перемо́вчувати. Словник української мови в 11 томах
  5. перемовчати — Перемовчати, -чу, -чиш гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. МВ. (О. 1862. III. 57). Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє. Кв. Словник української мови Грінченка