перешуміти

перешумі́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перешуміти — -млю, -миш; мн. перешумлять; док. 1》 Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом (про події). 2》 перен. Перестати виявляти бурхливу енергію, багато і голосно розмовляти і т. ін. (про людину). 3》 розм. З шумом перескочити через що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перешуміти — ПЕРЕШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. перешумля́ть; док. 1. Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. Перешуміла [буря]. Та досі ще сльози важкі ронить дерево (Леся Українка); Як лагідно шумить розмай, Березовий, веселий гай! Як весело озвавсь мені... Словник української мови у 20 томах
  3. перешуміти — ПЕРЕШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. перешумля́ть; док. 1. Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. Перешуміла [буря]. Та досі ще сльози важкі ронить дерево (Л. Укр., І, 1951, 281); Як лагідно шумить розмай, Березовий, веселий гай!... Словник української мови в 11 томах
  4. перешуміти — Перешуміти, -млю́, -миш гл. Перешумѣть. Словник української мови Грінченка