1. Орфографічний словник української мови

песиголова

песи́голова

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу; недолюдок, виродок — лайл

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. песиголова — -и, ж., лайл. Те саме, що песиголовець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. песиголова — ПЕСИ́ГОЛОВА, и, ж., лайл. Те саме, що песи́головець 2. Пани песиголови (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. песиголова — ПЕСИ́ГОЛОВА, и, ж., лайл. Те саме, що песи́головець 2. Пани песиголови (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. песиголова — Песи́голова, -ви ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у. Словник української мови Грінченка