1. Орфографічний словник української мови

писариха

писари́ха

іменник жіночого роду, істота

розм., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писариха — -и, ж., розм. Дружина писаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. писариха — ПИСАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина писаря. Уже головиха з писарихою їздили кудись у село до циганки-ворожки (Панас Мирний); Нещасна писариха з дітьми молять бога, щоб потримав там [у в'язниці] пияка хоч півроку (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  3. писариха — ПИСАРИ́ХА, и, ж., розм. Дружина писаря. Уже головиха з писарихою їздили кудись у село до циганки-ворожки (Мирний, II, 1954, 189); Нещасна писариха з дітьми молять бога, щоб потримав там [у в’язниці] пияка хоч півроку (Козл., Ю. Крук, 1957, 507). Словник української мови в 11 томах