1. Орфографічний словник української мови

пискотня

пискотня́

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискотня — -і, ж., розм. Те саме, що писк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пискотня — Пискотня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. пискотня — ПИСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що писк. Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: – Іди сюди, як тебе... Мов розв'язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... – Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. пискотня — ПИСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що писк. Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: — Іди сюди, як тебе… Мов розв’язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... — Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (Вас., II, 1959, 137). Словник української мови в 11 томах