1. Орфографічний словник української мови

пискун

писку́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пискун — -а, ч., розм. Те саме, що пискля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пискун — ПИСКУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пискля́. Як півень закричить бувало вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, – Все птаство злякане в гущавину тікає Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  3. пискун — ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... Словник синонімів української мови
  4. пискун — ПИСКУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пискля́. Як півень закричить бувало вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, — Все птаство злякане в гущавину тікає Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав… (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92). Словник української мови в 11 томах