1. Орфографічний словник української мови

плазуючий

плазу́ючий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плазуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до плазувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плазуючий — ПЛАЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до плазува́ти. * Образно. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! (П. Грабовський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. плазуючий — ПЛАЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до плазува́ти. *Образно. Народ, покинутий на злидні, Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! (Граб., І, 1959, 167); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах