планшир

планши́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планшир — -а, ч., мор. Захисний обвід із дерев'яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. планшир — ПЛАНШИ́Р, а, ч., мор. Захисний обвід з дерев'яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти. Ухопившись руками за планшир, штурман плигнув на кригу (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
  3. планшир — планши́р (англ. planksheer) заокруглений брус, що проходить по верхньому краю борту шлюпки або поверх сталевого фальшборту у великих суден. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. планшир — ПЛАНШИ́Р, а, ч., мор. Захисний обвід з дерев’яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти. Ухопившись руками за планшир, штурман плигнув на кригу (Трубл., Лахтак, 1953, 159). Словник української мови в 11 томах