плебс

плебс

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плебс — див. ГОЛОТА. Словник синонімів Караванського
  2. плебс — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – частина населення, яка не була в рабстві, але не користувалася політичними правами нарівні з патриціями. 2》 збірн. Плебеї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плебс — ПЛЕБС, у, ч., збірн. Плебеї. Ні, ні! – цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. плебс — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл. Словник синонімів української мови
  5. плебс — ПЛЕБС, у, ч., збірн. Плебеї. Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Смолич, Мир хатам.., 1958, 59). Словник української мови в 11 томах