1. Орфографічний словник української мови

плотиця

плоти́ця

іменник жіночого роду, істота

плітка

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плотиця — -і, ж., розм. Те саме, що плітка II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плотиця — ПЛОТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що плі́тка² 1. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній .. швидкі плотиці (І. Франко); – Човни повернулися з Києва і гниють по затоках. А ловити на них .. плотицю – таке ж безглуздя, як палити з гармат по комашні (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. плотиця — I. ПЛІ́ТКА (риба), ПЛОТВА́, ПЛОТИ́ЦЯ розм. На запущену принадку Накидаються лини, Швидкохвості верховоди, Зачаровані плітки (П. Воронько); Окуні, йоржі, плотва — Навперейми заплива (Л. Первомайський); Майже під кождим корчем ми захапували то кленя, то окуня, то плотицю (І. Франко). Словник синонімів української мови
  4. плотиця — ПЛОТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що плі́тка² 1. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній .. швидкі плотиці (Фр., III, 1950, 7); — Човни повернулися з Києва і гниють по затоках. А ловити на них.. плотицю — таке ж безглуздя, як палити з гармат по комашні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 441). Словник української мови в 11 томах