побатькувати

побатькува́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побатькувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Батькувати (у 1 знач.) якийсь час. 2》 неперех., рідко. Побути за батька на весіллі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побатькувати — ПОБАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. кого, що і без дод. Батькувати (у 1 знач.) якийсь час. Пом'якшав [ротний] зразу; ще пополаяв, побатькував трохи [солдатів] та й прогнав (Панас Мирний); Доводиться іноді й побатькувати [Кузька]... Словник української мови у 20 томах
  3. побатькувати — ПОБАТЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Батькувати (у 1 знач.) якийсь час. Пом’якшав [ротний] зразу; ще пополаяв, побатькував трохи [солдатів] та й прогнав (Мирний, II, 1954, 122); Доводиться іноді й побатькувати [Кузька]... Словник української мови в 11 томах
  4. побатькувати — Побатькува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Побыть посаженнымъ отцемъ, въ качествѣ отца. 2) Поругать, задѣвая въ брани отца. Ще полаяв, побатькував трохи. Мир. ХРВ. 146. Словник української мови Грінченка