1. Орфографічний словник української мови

побронзовілий

побронзові́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побронзовілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до побронзовіти. 2》 у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побронзовілий — ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до побронзові́ти. Дівчата в яскравих убраннях, з пишними бантами в косах, уже побронзовілі від першого сонця (В. Кучер). 2. у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим. Словник української мови у 20 томах
  3. побронзовілий — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. побронзовілий — ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до побронзові́ти. Дівчата в яскравих убраннях, з пишними бантами в косах, уже побронзовілі від першого сонця (Кучер, Чорноморці, 1956, 569). 2. у знач. прикм. Який став, зробився бронзовим. Словник української мови в 11 томах