поважання
поважа́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поважання — -я, с. Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось; повага. Моє поважання — уживається як привітання при зустрічі, у листі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поважання — Пова́жа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поважання — ПОВАЖА́ННЯ, я, с. Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось; повага. Словник української мови у 20 томах
- поважання — пова́жання повага (ст): Пиши: “Сподіваюся скоро вас побачити, а тоді у ваші руки передам відповідні справи. З поважанням, доктор Северин Модрицький” (Острук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- поважання — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
- поважання — ПОВАЖА́ННЯ, я, с. Почуття шани, прихильне ставлення, що грунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось; повага. Словник української мови в 11 томах