повилазити
повила́зити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повилазити — -ить, -имо, -ите і повилізати, -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх чи багатьох). || розм. Вийти звідки-небудь (про всіх чи багатьох). 2》 Піднятися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повилазити — ПОВИЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОВИЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх або багатьох). Не лякайся, милий брате, Що гадюче кодло кляте Своїм черевом неситим Повилазило з болота (П. Словник української мови у 20 томах
- повилазити — повила́зити: ◊ бе́бехи повила́зили → бебехи Лексикон львівський: поважно і на жарт
- повилазити — (і) о́чі повила́зять (ви́лізуть) кому і без додатка, зневажл. Хтось помре, загине. Коли по справедливості розберуться — випустять (з тюрми), коли не доберуться до правди — сидітимеш, поки й очі повилазять (Ю. Фразеологічний словник української мови
- повилазити — ПОВИЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОВИЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх або багатьох). Не лякайся, милий брате, Що гадюче кодло кляте Своїм черевом неситим Повилазило з болота (Граб. Словник української мови в 11 томах
- повилазити — Повилазити, -зимо, -зите гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715. Словник української мови Грінченка