1. Орфографічний словник української мови

повужчати

пову́жчати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повужчати — -ає. Док. до вужчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повужчати — ПОВУ́ЖЧАТИ, ає. Док. до ву́жчати. Лице наче подовшало, чи внизу повужчало – зразу не запримітиш (Панас Мирний); Ще далі – і плай повужчав, сталася з нього стежка, ледве помітна в травах (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. повужчати — ПОВУ́ЖЧАТИ, ає. Док. до ву́жчати. Лице наче подовшало, чи внизу повужчало — зразу не запримітиш (Мирний, III, 1954, 178); Дорога пішла лісом і ніби повужчала, стала тіснішою (Вітч. Словник української мови в 11 томах