повідь

по́відь 1

іменник жіночого роду

повінь

по́відь 2

іменник жіночого роду

розповідь

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідь — див. ПОВІНЬ. Словник синонімів Караванського
  2. повідь — див. вода Словник синонімів Вусика
  3. повідь — I -воді, ж., повіддя, -я, с. Те саме, що повінь. II -і, ж., рідко. Те саме, що розповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повідь — По́відь, -воді, -воді, -віддю; по́воді, -водей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повідь — ПО́ВІДЬ¹, воді, ж., ПОВІ́ДДЯ, я, с. Те саме, що по́вінь. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. повідь — ПО́ВІНЬ (розлиття річки при розтаванні снігу або від дощів; значне підвищення рівня води в річці, озері), ПО́ВІДЬ, ПОВІ́ДДЯ рідше, ПА́ВОДОК, ВОДОПІ́ЛЛЯ, ПОЛОВО́ДДЯ розм., РОЗЛИ́ЙВОДА розм., РОЗЛИ́В розм. рідко, ПА́ВІДЬ діал., ВИ́ЛИВ діал. Словник синонімів української мови
  7. повідь — ПО́ВІДЬ¹, воді, ж., ПОВІ́ДДЯ, я, с. Те саме, що по́вінь. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. повідь — I. Повідь, -воді ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. см. повіддя. --------------- II. Повідь, -ді ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298. Словник української мови Грінченка