1. Орфографічний словник української мови

поглумка

по́глумка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поглумка — -и, ж., розм. Те саме, що глум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поглумка — ПО́ГЛУМКА, и, ж., розм. Те саме, що глум. Його поглумка гірш не те лайки – бійки (Марко Вовчок); Поприходили .. зарічанські хуторяни і, затаївши поглумки в очах, зупинилися купою осторонь (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. поглумка — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал. Словник синонімів української мови
  4. поглумка — ПО́ГЛУМКА, и, ж., розм. Те саме, що глум. Його поглумка гірш не те лайки — бійки (Вовчок, VI, 1956, 301); Поприходили.. зарічанські хуторяни і, затаївши поглумки в очах, зупинилися купою осторонь (Гончар, II, 1959, 227). Словник української мови в 11 томах
  5. поглумка — Поглумка, -ки ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка. Ном. № 3485. Словник української мови Грінченка