позаймати
позайма́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаймати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Узяти, обрати для користування, закріпити за собою або за ким-небудь усе чи багато чогось. 2》 Заповнити собою все чи багато чого-небудь (площу, ділянку, простір, місце і т. ін.). 3》 Зайняти всіх чи багатьох корів, гусей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позаймати — ПОЗАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Узяти, обрати для користування, закріпити за собою або за ким-небудь усе або багато чогось. Пани найкращі місця під себе позаймали, все найдорожче собі наздирали, а бідноту виперли аж на край міста (Панас Мирний); Анна . Словник української мови у 20 томах
- позаймати — ПОЗАЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Узяти, обрати для користування, закріпити за собою або за ким-небудь усе або багато чогось. Словник української мови в 11 томах
- позаймати — Позайма́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95. Словник української мови Грінченка