1. Орфографічний словник української мови

покарлючити

покарлю́чити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покарлючити — -ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покарлючити — ПОКАРЛЮ́ЧИТИ, ить, док., кого, що, розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Легені розправиш – ноги покарлючить... Ноги розправиш – легені покарлючить... Туристи, одне слово! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  3. покарлючити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  4. покарлючити — ПОКАРЛЮ́ЧИТИ, ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Легені розправиш — ноги покарлючить… Ноги розправиш — легені покарлючить… Туристи, одне слово! (Вишня, І, 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
  5. покарлючити — Покарлючити, -чу, -чиш гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у. Словник української мови Грінченка