полка

Значення в інших словниках

1. полка — -и, ж., рідко. Те саме, що полиця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полка — хохл. (полка) полиця полиця, поличка Словник чужослів Павло Штепа
3. полка — (швед. polkka — полька) — шведський і фінський танець, подібний до чеської польки. Музичний розмір 2/4, 3/4, а також мішаний 2/4 і 3/8. Словник-довідник музичних термінів
4. полка — ПО́ЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що поли́ця 1. Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (С. Чорнобривець); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
5. полка — ПОЛИ́ЦЯ (окреме місце для лежання або розміщення багажу в залізничному вагоні, каюті корабля), ПО́ЛКА розм., ЛА́ВА заст. В купе вона одразу ж, як тільки поїзд рушив, забралася на верхню полицю і вкрилася ковдрою (В. Словник синонімів української мови
6. полка — ПО́ЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що поли́ця 1. Коли Антон з Подніпров’я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (Чорн., Потік.., 1956, 215); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (Цюпа, На крилах.., 1961, 114). Словник української мови в 11 томах
7. полка — Прямокутний переріз архітектурного облому у вигляді широкого виступу. Архітектура і монументальне мистецтво