1. Орфографічний словник української мови

половик

полови́к 1

іменник чоловічого роду

доріжка

рідко

полови́к 2

іменник чоловічого роду, істота

яструб

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половик — половик (28) — вид яструба [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. половик — I -а, ч., діал. Різновид яструба. II -а, ч., діал. Ряднина, килимок, що розстеляється на підлозі біля вхідних дверей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. половик — ПОЛОВИ́К¹, а́, ч., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (В. Кучер); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить. Словник української мови у 20 томах
  4. половик — ДОРІ́ЖКА (вузький довгий килим, який стелять на підлогу), ПО́СТІ́ЛКА, ХІДНИ́К, ПОЛОВИ́К розм. Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи (І. Словник синонімів української мови
  5. половик — ПОЛОВИ́К¹, а́, ч., рідко. Килимова, з грубої тканини і т. ін. доріжка для покривання підлоги. На покуті образи блищать, стіни в килимах, на фарбованій підлозі вовняні половики (Кучер, Трудна любов, 1960, 331); Чисто [в каюті], прибрано, все аж блищить. Словник української мови в 11 томах
  6. половик — Половик, -ка м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150. Словник української мови Грінченка