поминатися

помина́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поминатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Пас. до поминати I 3). 2》 діал. Домагатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поминатися — ПОМИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Пас. до помина́ти¹ 3. – Ох, моя матінко! снився мені батенько! – Цур йому, доненько! поминаться хоче (Номис). 2. діал. Домагатися. Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. поминатися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. поминатися — ПОМИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Пас. до помина́ти¹ 3. — Ох, моя матінко! снився мені батенько! — Цур йому, доненько! поминаться хоче (Номис, 1864, № 12812). 2. діал. Домагатися. Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (Нар. лірика, 1956, 96). Словник української мови в 11 томах
  5. поминатися — Помина́тися, -на́юся, -єшся гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче. Ном. № 12812. Словник української мови Грінченка