1. Орфографічний словник української мови

попороти

попоро́ти 1

дієслово доконаного виду

розшити; розрізати

попоро́ти 2

дієслово доконаного виду

пошмагати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попороти — I -порю, -пореш, перех. Док. до пороти I. II -порю, -пореш, перех., розм. Док. до пороти II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попороти — ПОПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш. Док. до поро́ти¹. Попорола сорочку, бо не по-моєму пошита, по-своєму перешию (Сл. Б. Грінченка). ПОПОРО́ТИ², порю́, по́реш, розм. Док. до поро́ти² 1. У плузі Волики розсердились, вертіли. Орать відлога не хотіли. Словник української мови у 20 томах
  3. попороти — Попоро́ти, -порю́, -по́реш, -по́рють; попоро́в, попоро́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попороти — ПОПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш, перех. Док. до поро́ти¹. Попорола сорочку, бо не по-моєму пошита, по-своєму перешию (Сл. Гр.). ПОПОРО́ТИ², порю́, по́реш, перех., розм. Док. до поро́ти² 1. У плузі Волики розсердились, вертіли. Орать відлога не хотіли. Словник української мови в 11 томах
  5. попороти — Попоро́ти, -рю́, -реш гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию. Васильк. у. Словник української мови Грінченка