1. Орфографічний словник української мови

поритий

пори́тий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порити. || порито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поритий — ПОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пори́ти. Земля чорна копи́тами Поорана, поритая (Т. Шевченко); Між голих горбів, поритих жовтими рівчаками, протікала вузенька, але глибока річка Пилявка (П. Панч); Лице його було порите глибокими шрамами (І. Словник української мови у 20 томах
  3. поритий — ПОРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пори́ти. Земля чорна копи́тами Поорана, поритая (Шевч., II, 1963, 390); Між голих горбів, поритих жовтими рівчаками, протікала вузенька, але глибока річка Пилявка (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах