пороззявляти

пороззявля́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороззявляти — -яємо, -яєте і рідко пороззявлювати, -юємо, -юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пороззявляти — ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., що, розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Б. Грінченка); Кури никають по двору, пороззявлявши дзьоби (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пороззявляти — аж ро́та роззя́вити. Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл.. Фразеологічний словник української мови
  4. пороззявляти — Пороззявля́ти, -ля́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пороззявляти — ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  6. пороззявляти — Пороззявляти, -ляємо, -єте гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк. Словник української мови Грінченка