порто

по́рто

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порто — По́рто: — поштові витрати коштами клієнта [II] — поштові витрати коштом клієнта [18] Словник з творів Івана Франка
  2. порто — По́рто. Поштово-телеграфні витрати. Замовляючи зволять прислати 20 кр на порто, бо кожду посылку треба рекомандувати (Б., 1887, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  3. порто — невідм., с., спец. Поштово-телеграфні видатки, оплачувані за рахунок клієнта, замовника. || Збір на поштові та інші витрати банку, пов'язані з розсиланням та одержанням платежів за іногородніми векселями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порто — Пересилоплата Словник чужослів Павло Штепа
  5. порто — ПО́РТО, невідм., с., спец. Поштово-телеграфні видатки, оплачувані за рахунок клієнта, замовника. По хвилі лист був вписаний, Целя .. взяла від нього [доктора] 15 крейцарів порто (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. порто — (англ. роrtо) поштово-телеграфні витрати, що відносяться на рахунок клієнта. Економічний словник
  7. порто — по́рто (італ. porto, від portare – нести, відносити) в капіталістичних країнах поштово-телеграфні витрати, що їх кредитні, торговельні та інші організації, а також приватні особи відносять на своїх клієнтів. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. порто — Кріплене десертне вино (до 20% міцності), виробляється у басейні р. Дуеро (Португалія), традиційно експортується з м. Порто, переважно до Вел. Британії; витримуване у бочках п. брунатного кольору, у пляшках — рожеве, з типовим осадом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. порто — По́рто (іт.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. порто — ПО́РТО, невідм., с., спец. Поштово-телеграфні видатки, оплачувані за рахунок клієнта, замовника. По хвилі лист був вписаний, Целя.. взяла від нього [доктора] 15 крейцарів порто (Фр., II, 1950, 323). Словник української мови в 11 томах
  11. порто — рос. порто суми поштово-телеграфних витрат, пов'язані з обслуговуванням клієнтів (наданням послуг), які кредитні, торговельні та інші обслуговуючі організації (окремі підприємці, приватні особи) здійснюють за рахунок своїх клієнтів. Eкономічна енциклопедія