посибілізм

посибілі́зм

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посибілізм — -у, ч., політ., іст. Напрям у робітничому русі Франції кінця 19 ст., прихильники якого вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнучи обмежити вимоги робітників рамками "можливого". Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посибілізм — ПОСИБІЛІ́ЗМ, у, ч., політ., іст. Опортуністичний напрям у робітничому русі Франції 30-х рр. XIX ст. – поч. ХХ ст., прихильники якого відстоювали теорію “муніципального соціалізму” (мирне вростання капіталізму в соціалізм шляхом дрібних реформ, проведених муніципалітетами). Словник української мови у 20 томах
  3. посибілізм — посибілі́зм (франц. possibilisme, від лат. possibilis – можливий) опортуністична течія в соціалістичному русі Франції кінця 19 – початку 20 ст., прихильники якої вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнули обмежити вимоги робітників рамками «можливого». Словник іншомовних слів Мельничука
  4. посибілізм — ПОСИБІЛІ́ЗМ, у, ч., політ., іст. Опортуністичний напрям у робітничому русі Франції кінця XIX ст., прихильники якого вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнучи обмежити вимоги робітників рамками «можливого». Словник української мови в 11 томах