1. Орфографічний словник української мови

пострибун

пострибу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пострибун — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  2. пострибун — -а, ч., розм. 1》 Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун. || перен. Пустун (про дитину). 2》 Коник (див. коник 5)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пострибун — ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун; // перен. Пустун (про дитину). Словник української мови у 20 томах
  4. пострибун — ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК (ЗБИТОШНИК) розм., ШИ́БЕНИК розм., ЖИРУ́Н розм., ПОСТРИБУ́Н розм., ШАЛАПУ́Т розм., ШАЛАПУ́ТНИК розм., ШКО́ДА розм., ХАЛАМИ́ДНИК розм., ПАЛИ́ВОДА підсил. розм., ПАЛИ́СВІТ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. пострибун — ПОСТРИБУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун; // перен. Пустун (про дитину). Словник української мови в 11 томах