1. Орфографічний словник української мови

постікати

постіка́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постікати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Стекти звідкись, із чого-небудь (про води, струмки і т. ін.). 2》 Стекти кров'ю (про багатьох). 3》 с. г. Не налитися (про зерно, коренеплоди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постікати — ПОСТІКА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Стекти звідкись, з чого-небудь (про води, струмки і т. ін.). Тільки що весна настала. Постікали води, зазеленіли трави, зацвіли садки, городи (Панас Мирний). 2. Стекти кров'ю (про багатьох). 3. с. Словник української мови у 20 томах
  3. постікати — ПОСТІКА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Стекти звідкись, з чого-небудь (про води, струмки і т. ін.). Тільки що весна настала. Постікали води, зазеленіли трави, зацвіли садки, городи (Мирний, II, 1954, 37). 2. Стекти кров’ю (про багатьох). 3. с. Словник української мови в 11 томах
  4. постікати — Постікати, -каємо, -єте гл. 1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Мир. ХРВ. 11. Були річки — постікали. Чуб. V. 539. 2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Харьк. у. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Словник української мови Грінченка