потемніти

Значення в інших словниках

1. потемніти — -ію, -ієш, док. 1》 Док. до темніти 1). || Стати менш освітленим, повитися темрявою, мороком. 2》 безос. Про настання сутінків, вечора, ночі. 3》 Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. || перен. Утратити принадність для кого-небудь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. потемніти — ПОТЕМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Док. до темні́ти 1. Небо потемніло, заіскрилось зорями... (М. Коцюбинський); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Словник української мови у 20 томах
3. потемніти — в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Фразеологічний словник української мови
4. потемніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
5. потемніти — ПОТЕМНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Док. до темні́ти 1. Небо потемніло, заіскрилось зорями… (Коцюб., І, 1955, 240); Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (Гончар, II, 1959, 144)... Словник української мови в 11 томах
6. потемніти — Потемні́ти, -ні́ю, -єш гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? н. п. Словник української мови Грінченка