1. Орфографічний словник української мови

почубити

почу́бити

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почубити — див. побити Словник синонімів Вусика
  2. почубити — -блю, -биш; мн. почублять; док., перех., розм. Посмикати за волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., кого, розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. почубити — ПОЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. почу́блять; док., перех., розм. Посмикати за волосся. [Ївга:] Я перша хоч за чуба його почублю (Мирний, V, 1955, 252). Словник української мови в 11 томах
  5. почубити — Почубити, -блю, -биш гл. Выдрать за волосы. Словник української мови Грінченка