1. Орфографічний словник української мови

пошаноба

пошано́ба

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошаноба — -и, ж., рідко. Те саме, що пошана 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пошаноба — ПОШАНО́БА, и, ж., рідко. Те саме, що поша́на 1. [Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода; а де лад, там і пошаноба, – як свекрусі, так і свекрові та й усьому родові... (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. пошаноба — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  4. пошаноба — ПОШАНО́БА, и, жін., рідко. Те саме, що пошана 1. [Мелашка:] Звісно, як Прохор ваш не зопалу одружився з Катрею, а по мислі, то вже певна річ, що промеж них мусить бути і лад і згода; а де лад, там і пошаноба, — як свекрусі, так і свекрові та й усьому родові... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 9). Словник української мови в 11 томах