1. Орфографічний словник української мови

пошпурнути

пошпурну́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошпурнути — -ну, -неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпурити. || перен. Викинути, вигнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пошпурнути — ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити; // перен. Викинути, вигнати. – Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. пошпурнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. пошпурнути — ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити; // перен. Викинути, вигнати. — Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Янов., І, 1959, 249). Словник української мови в 11 томах
  5. пошпурнути — Пошпурну́ти, -ну́, -не́ш гл. = пошпурити. Мнж. 25. Словник української мови Грінченка