1. Орфографічний словник української мови

поштальйон

поштальйо́н

іменник чоловічого роду, істота

поштар

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштальйон — ПОШТАЛЬЙО́Н, а, ч., розм., заст., рідко. Те саме, що пошта́р 1. В кімнату вскочила хазяйчина куховарка .. й подала лист, що приніс поштальйон до хазяйки (І. Нечуй-Левицький); Балакучий поштальйон моторно вийняв з шкіряної торби листи (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  2. поштальйон — ЛИСТОНО́ША (той, хто розносить кореспонденцію адресатам), ПОШТА́Р, ПОШТОВИ́К розм. рідше, ПОШТАЛЬЙО́Н розм. рідко. — Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавано їй до рук (І. Франко); Поштар приніс спішного листа (М. Словник синонімів української мови
  3. поштальйон — ПОШТАЛЬЙО́Н, а, ч., розм., рідко. Те саме, що пошта́р 1. В кімнату вскочила хазяйчина куховарка.. й подала лист, що приніс поштальйон до хазяйки (Н.-Лев., V, 1956, 329); Балакучий поштальйон моторно вийняв з шкіряної торби листи (Баш, Вибр., 1948, 70). Словник української мови в 11 томах