престолонаступник

престолонасту́пник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престолонаступник — ПРЕСТОЛОНАСТУ́ПНИК, а, ч., розм., рідко. Той хто успадковує престол, владу монарха; престолонаслідник. Спав її [Феофано] чоловік – престолонаступник Роман, що й цього вечора, як звичайно, дуже багато випив вина (С. Словник української мови у 20 томах