престолонаступник
престолонасту́пник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престолонаступник — ПРЕСТОЛОНАСТУ́ПНИК, а, ч., розм., рідко. Той хто успадковує престол, владу монарха; престолонаслідник. Спав її [Феофано] чоловік – престолонаступник Роман, що й цього вечора, як звичайно, дуже багато випив вина (С. Словник української мови у 20 томах