привносити

привно́сити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привносити — -ошу, -осиш, недок., привнести, -су, -сеш; мин. ч. привніс, -несла, -несло; док., перех. Вносити в що-небудь щось додаткове або стороннє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. привносити — ПРИВНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИВНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. привні́с, несла́, ло́; док., що. Вносити в що-небудь щось додаткове або стороннє. Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. привносити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. привносити — ПРИВНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПРИВНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. привні́с, несла́, ло́; док., перех. Вносити в що-небудь щось додаткове або стороннє. Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (Літ. Укр. Словник української мови в 11 томах